fbpx
skip to Main Content

ЯК МОЛОДІ ЗАХИСТИТИ СВОЇ ТРУДОВІ ПРАВА В УМОВАХ КАРАНТИНУ

Загальнонаціональний карантин та режим надзвичайної ситуації вплинув на життя усіх українців та став справжнім викликом як для роботодавців, так і для працівників.

Аналіз останніх звернень по правову допомогу в приймальню громадської організації  «Подільська правова ліга» у Хмельницькому показав, що в групі ризику «залишитись без засобів існування» опинились не лише безробітні та люди, що втратили роботу через пандемію Covid-19, а й працююча молодь.

За результатами дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 9 по 24 квітня 2020 року методом CATI (комп’ютерної системи телефонних опитувань), на запитання «Якщо на момент запровадження карантину Ви працювали, чи були порушені Ваші трудові права з боку роботодавця з запровадженням карантину?» майже половина опитаних (49,8%) віком 18 – 35 років відповіли, що їхні права не були порушені, заробітна плата збережена, а трудові права не обмежені на період карантину; 22,9 % опитаних взагалі не працювали на момент впровадження карантину; 10,1 % були змушені піти у відпустку за власний рахунок; 9,1 % працюють неофіційно та не можуть претендувати на соціальні гарантії; а 4,5 % самі є роботодавцями.

Молоді буває складно розібратися у юридичних нюансах, що стосуються гарантованого державою захисту трудових прав та забезпечення соціальних гарантій. В умовах, коли соціальні мережі переповнені інформацією – іноді фейковою чи застарілою, – варто чітко розуміти, яким джерелам можна довіряти, і як перевірити чинність нормативно-правового акту.

Ми спробували узагальнити найбільш поширені питання юридичного характеру, що цікавлять молодь і дати відповіді на них із посиланням на актуальні джерела.

Чи має право роботодавець звільнити працівника під час карантину? 

Це питання, мабуть, одне із найпоширеніших. Нещодавно в соціальних мережах можна було побачити статті на кшталт «Звільнення в умовах карантину незаконне», «На роботодавців буде накладено штраф за звільнення працівників під час карантину» тощо. Насправді, жодних змін до трудового законодавства у зв`язку із введенням карантину не вносилися.

Отож, коли йдеться про звільнення в умовах карантину, варто враховувати такі нюанси:  

1) Звільнення можливі і повинні відбуватися відповідно до норм, визначених законодавством про працю (ст. 36 Кодексу законів про працю);

2) звільнення має відбуватися відповідно до процедури, визначеної законодавством (наприклад, якщо це скорочення – то працівника мають попередити за два місяці);

3) звільнення «за згодою сторін» буде дуже складно оскаржити в суді як незаконне. Тому не варто погоджуватись на такі умови, якщо за своєю суттю вимоги роботодавця незаконні.

Орім укладання трудових договорів власник підприємства може найняти співробітника, уклавши цивільно-правовий договір на виконання певних робіт чи надання послуг. За таким договором оплачується не процес праці, а його результат. Цивільно-правовий договір регулюється Цивільним кодексом України – на відміну від трудового договору, де відносини між роботодавцем і робітником регулюються Кодексом законів про працю.

Відповідно, при розірванні цивільно-правового договору слід керуватись нормами, визначеними Цивільним кодексом. Так, відповідно до статті 651 ЦК України:

  1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
  2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
  3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Чи законно змушувати працівника писати заяву на звільнення за власним бажанням?

Незалежно від введення карантину та обмежувальних заходів, примушування працівника до таких дій є незаконним.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а не підстава для звільнення». Тому примушування до написання заяви на звільнення за угодою сторін чи власним бажанням є незаконним. Повідомте роботодавця про те, що знаєте свої трудові права та спробуйте знайти компроміс.

Чи можна оскаржити звільнення в суді? 

Законом передбачено гарантії захисту прав працівників – серед них поновлення на роботі.

Для того, щоб звернутись до суду потрібно:

– підготувати позовну заяву;

– не пропустити місячний термін для звернення до суду;

– якщо звільнення незаконне, можна стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу;

– судовий збір за подання таких заяв до суду не сплачується.

Варто зазначити, що відповідно до норм цивільного законодавства незаконно звільнений працівник може вимагати і відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Детальніше про цю процедуру можна дізнатися, якщо звернутися до норм Кодексу законів про працю України у ст. 235 і ст. 236.

Як надається відпустка в умовах карантину? 

Законодавством передбачена можливість надання працівникам таких видів відпусток:

–  щорічні основні та додаткові відпустки, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством;

–  відпустки без збереження заробітної плати за заявою працівника. Варто звернути увагу на те, що тривалість такої відпустки може бути продовжена на весь строк дії карантину.

Чи можна продовжувати працювати без відпустки? 

Залежно від виду роботи та категорії виробництва можливі такі альтернативи відпусток:

– встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу (ст. 51 КЗПП);

– гнучкий робочий графік на визначений строк або безстроково – як при прийнятті на роботу, так і згодом (ст. 60 КЗПП)

– запровадження роботи змінами (ст. 58 КЗПП);

– тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи;

– введення простою;

– продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту.

Чи є пільги для фізичних осіб-підприємців на час карантину? 

– ФОПи, особи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси, артисти) та члени фермерського господарства звільняються від сплати єдиного соціального внеску (1039 гривень) протягом двох місяців (березня-квітня травня?). При цьому ці два місяці їм зарахують до страхового стажу;

– Також на період з 18 березня по 31 травня 2020 р. скасовано штрафи за податкові порушення;

– Запроваджується мораторій на проведення податкових документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 31 травня 2020 р.;

– Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, тимчасово зупиняються до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки і не потребує прийняття жодних додаткових рішень контролюючим органом.

Чи передбачено пільги для ФОПів, які орендують приміщення? 

З моменту оголошення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (з наступними змінами і доповненнями) і до його завершення в установленому законом порядку, орендар може бути звільнений від плати за користування майном на весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через незалежні від нього обставини (відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України).

Отож, держава передбачила механізми забезпечення трудових прав працівників, а також самозайнятих осіб.

Для того, щоб бути максимально захищеними, варто пам’ятати про таке:  

– довіряти лише офіційним джерелам: із законодавством України можна ознайомитися на офіційному https://zakon.rada.gov.ua/;

– у випадку порушених прав звертатись до юристів (не забувайте, що в нас доступна безоплатна правова допомога: https://www.legalaid.gov.ua/).

 

ГО “Подільська правова ліга” є членом Мережі хабів громадянського суспільства, яка створена за підтрики ПРООН в Україні в рамках проєкту “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини”, що фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Автор: Текст: Анастасія Площинська, виконавча директорка ГО «Подільська правова ліга», адвокатка
Back To Top